Управління освіти

Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

Заклад дошкільної освіти № 463

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРЯДОВОГО РОКУ

В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(на основі української музичної обрядовості)

 

Автор:

музичний керівник

Песляк Зоряна Павлівна

 

2026

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І.

ВСТУП……………………………………………………………………….….…3

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ………………..………………………….…...4

РОЗДІЛ ІІ.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ ОБРЯДОВОСТІ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…..……...…...5

2.1. Українська музична обрядовість як носій колективної пам’яті та культурної спадкоємності……………………………………………………..….5

2.2. Символ і ритуал як безпечні форми психоемоційного переживання……..5

2.3. Музично-рухова діяльність та хоровод як форма соціальної взаємодії…..5

2.4. Варіативність та імпровізація як педагогічний ресурс у роботі музичного керівника…………………………………………………………………………..5

2.5. Принципи організації музично-обрядової діяльності у ЗДО…...…………6

РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРЯДОВОГО РОКУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ…………………………………...…………8

3.1. Методологічна основа авторської моделі……………………………..……9

3.2. Структура та зміст авторської моделі організації обрядового року………9

3.3. Очікувані результати реалізації авторської моделі…………...…………..10

3.4. Аналіз результатів анкетування педагогів і батьків………….……11

Схема авторської моделі організації обрядового року в ЗДО…………….…..15

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...………21

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………………..22

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………….23

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..24

Сценарій осіннього свята для старшої групи «Український ярмарок»………25

Сценарій осіннього свята для середньої групи………………………….……..31

Сценарій зимової обрядової розваги «РОЗКОЛЯДА»………………..….……38

Сценарій зимової розваги «Стрітення»………..…………………………….…44

Сценарій обрядової розваги «День жайворонка»……………………………..48

Сценарій великоднього свята для різновікової групи…………...……………52

Сценарій літнього свята Івана Купайла……………………..…………………59

Опитувальник для педагогів……………………………………………………64

Опитувальник для батьків………………………………………………………67

Ілюстративний матеріал до авторської моделі………………………………..70

Дидактична гра «Свята обрядового року»…………………………………….71

Дидактична гра «Символи свят»……………………………………………….72

 

ВСТУП

Сучасні умови розвитку українського суспільства, зокрема тривалий воєнний стан, суттєво впливають на психоемоційний стан дітей дошкільного віку. Підвищена тривожність, відчуття нестабільності, порушення звичного ритму життя потребують від педагогів пошуку дієвих, водночас безпечних і природних засобів підтримки емоційної рівноваги дітей, формування їхньої психологічної стійкості та розвитку механізмів саморегуляції.

Українська музична обрядовість як складова автохтонної культури народу містить у собі потужний ресурс стабілізації, відчуття приналежності та символічної спадкоємності поколінь. Обряд, пісня, хоровод, ритуальна гра століттями виконували функцію впорядкування внутрішнього та зовнішнього світу людини, підтримували її емоційний баланс і сприяли переживанню складних життєвих станів у прийнятній, культурно опосередкованій формі. У цьому сенсі обрядовість може розглядатися як традиційний, історично сформований механізм колективної та індивідуальної психоемоційної регуляції.

У практиці музичного керівника закладу дошкільної освіти обрядовість постає не як формальне відтворення фольклорних форм, а як жива педагогічна дія, спрямована на підтримку емоційного стану дитини, розвиток її творчого потенціалу та формування національної ідентичності. Організовуючи музично-обрядову діяльність, педагог виступає не лише як носій традиції, а й як фасилітатор дитячого досвіду, створюючи безпечне, приймальне середовище, у якому дитина може вільно виражати свої почуття, експериментувати з музичними та руховими способами дії, поступово набуваючи коригуючого досвіду. Варіативні та імпровізаційні елементи музично-обрядової діяльності додатково стимулюють розвиток гнучкого мислення, творчої ініціативи та здатності до самостійного вибору способів участі у спільній діяльності.

Традиційний обрядовий рік у народній культурі розгортається у послідовності зима – весна – літо – осінь. Водночас у практиці музичного керівника, як і будь-якого педагога закладу дошкільної освіти, обрядовий цикл трансформується відповідно до навчально-виховного року, який розпочинається восени. Таким чином, у представленій роботі річний обрядовий цикл адаптовано до освітнього процесу і вибудувано в послідовності осінь – зима – весна – літо, що забезпечує логічність, послідовність та педагогічну доцільність його реалізації, а також поступове, ритмічне занурення дітей у музично-обрядову діяльність як стабілізуючий і підтримувальний чинник їхнього психоемоційного розвитку.

 

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Мета роботи: обґрунтувати та представити авторську модель організації обрядового року в закладі дошкільної освіти на основі української музичної обрядовості як педагогічного ресурсу психоемоційної підтримки, розвитку творчого потенціалу та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку.

 

Завдання роботи:

• проаналізувати психолого-педагогічний потенціал української музичної обрядовості у роботі з дітьми дошкільного віку;
• розкрити значення обрядових пісень, рухів, хороводів і ритуальних дій як безпечних форм психоемоційного переживання та саморегуляції дітей;
• обґрунтувати принципи організації музично-обрядової діяльності в закладі дошкільної освіти;
• представити авторську модель організації обрядового року, адаптовану до навчально-виховного процесу та вікових особливостей дошкільників;
• охарактеризувати структуру та зміст сезонних обрядових циклів як цілісного педагогічного процесу;
• проаналізувати результати впровадження авторської моделі та її вплив на психоемоційний стан дітей.

 

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ ОБРЯДОВОСТІ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

2.1. Українська музична обрядовість як носій колективної пам’яті та культурної спадкоємності

Українська музична обрядовість є складовою нематеріальної культурної спадщини народу, що формувалася протягом століть і зберегла в собі глибинні культурні коди, символи та моделі взаємодії людини зі світом. Обрядова пісня, рух, коло, перевтілення виконували не лише естетичну, а й регулятивну функцію, допомагаючи людині впорядковувати власний внутрішній стан відповідно до ритмів природи та спільноти.

Для дітей дошкільного віку звернення до обрядової традиції є особливо значущим, адже воно відбувається через доступні форми діяльності: спів, рух, гру, наслідування. Саме в такій формі дитина природно долучається до колективної пам’яті народу не через раціональне пояснення, а через безпосереднє проживання традиції.

Таким чином, використання музичної обрядовості в закладі дошкільної освіти сприяє формуванню відчуття приналежності до культури свого народу та усвідомленню символічної спадкоємності поколінь.

 

2.2. Символ і ритуал як безпечні форми психоемоційного переживання

Обрядовість ґрунтується на символічних діях, що мають чітку структуру та повторюваність. Для дитини дошкільного віку така впорядкованість створює відчуття безпеки та передбачуваності, що є особливо важливим в умовах емоційної нестабільності та підвищеної тривожності.

Символ у музичній обрядовості сприймається через образ, рух і звук. Хоровод, спільний спів, ритуальна гра дозволяють дитині проживати власні емоції в соціально прийнятній та підтримувальній формі. Завдяки цьому обряд стає своєрідним «контейнером» для емоцій.

 

2.3. Музично-рухова діяльність та хоровод як форма соціальної взаємодії

Музично-рухові елементи обрядовості — хороводи, ігрові рухи, наслідування трудових процесів — є важливим засобом формування соціальних навичок у дітей дошкільного віку. Спільний рух у колі сприяє розвитку відчуття єдності, узгодженості дій та взаємної підтримки.

 

2.4. Варіативність та імпровізація як педагогічний ресурс у роботі музичного керівника

Використання музичної обрядовості в освітньому процесі передбачає принцип варіативності та імпровізації.

Обрядодійство не відтворюється у жорстко фіксованій формі, а адаптується до вікових особливостей дітей, умов проведення занять та їхнього психоемоційного стану.

Музична імпровізація дає змогу дітям проявляти ініціативу, самостійно обирати рухи, образи та способи участі в обрядовій дії. Такий підхід забезпечує позитивний емоційний досвід, сприяє розвитку творчості та формуванню впевненості у власних можливостях.

 

2.5. Принципи організації музично-обрядової діяльності у ЗДО

Організація музично-обрядової діяльності в закладі дошкільної освіти потребує не лише творчого підходу музичного керівника, а й чіткого методичного підгрунтя, яке забезпечує цілісність, системність та педагогічну доцільність освітнього процесу. Спираючись на загальновизнані положення теорії та методики музичного виховання дітей дошкільного віку (зокрема принципи гуманності, емоційності, діяльнісного підходу, вікової відповідності та інтегративності), у межах нашого дослідження виокремлено низку специфічних принципів організації музично-обрядової діяльності, які враховують культурний, психоемоційний, соціальний та творчий потенціал української традиційної обрядовості.

Принцип культуровідповідності та національної ідентичности передбачає орієнтацію освітнього процесу на українську музичну традицію, обрядовий календар, фольклорний репертуар та символіку народної культури. Реалізація цього принципу сприяє формуванню у дітей почуття причетності до національної культурної спадщини, розвитку естетичного сприймання народної музики та усвідомлення її цінності як носія колективної памяті та культурної спадкоємності (що було розкрито у пункті 2.1).

Принцип сезонності та циклічності грунтується на узгодженні музично-обрядової діяльності з природним та календарно-обрядовим ритмом життя. Залучення дітей до обрядових пісень, ігор, хороводів та ритуально-символічних дій, повязаних із порами року, дозволяє не лише розширити їхні уявлення про традиції, а й сприяє цілісному проживанню часу як циклічного процесу, що має глибоке символічне значення в народній культурі.

Принцип ритуально-символічної безпеки передбачає створення умов, за яких обрядові дії, символи та музичні образи виконують функцію безпечного способу психоемоційного переживання. Як було показано у пункті 2.2, символ і ритуал у традиційній культурі виконують роль своєрідного «контейнера» для емоцій, що дозволяє дитині проживати радість, напругу, очікування чи спільне єднання у соціально прийнятній та підтримувальній формі.

Принцип спільнодії та хороводності полягає у пріоритеті колективних форм музично-рухової активності, які сприяють соціальній взаємодії, співпереживанню на формуванню почуття єдності. Хоровод як традиційно форма спільної музично-рухової діяльності не лише розвиває координацію, ритмічне відчуття та музичну чутливість, а й створює простір для переживання спільності, довіри та взаємопідтримки ( що узгоджується з положеннями підпункту 2.3).

Принцип варіативності та творчої імпровізації спрямований на розвиток дитячої творчої ініціативи, гнучкості мислення та здатності до самовираження. Організація музично-обрядової діяльності передбачає можливість зміни музичного матеріалу, рухових елементів, ролей у грі, а також заохочення дітей до спонтанної творчості. Це відповідає положенням підпункту 2.4, де варіативність та імпровізація розглядаються як важливий педагогічний ресурс у роботі музичного керівника.

Принцип інтегративності передбачає поєднання різних видів діяльності – музичної, рухової, мовленнєвої, театралізованої та пізнавальної – у межах обрядових форм роботи. Такий підхід забезпечує цілісний розвиток дитини, дозволяє поєднати емоційне переживання, тілесну активність та осмислення культурного змісту.

Принцип вікової відповідності та поступовості означає добір музично-обрядового матеріалу, форм роботи та рівня складності завдань відповідно до психолофізіологічних можливостей дітей дошкільного віку. Організація діяльності передбачає поступове ускладнення репертуару, рухових елементів та форм взаємодії, що забезпечує комфортне залучення дітей до обрядової традиції без перенавантаження.

Таким чином, визначені принципи становлять методологічну основу організації музично-обрядової діяльності в закладі дошкільної освіти та слугують концептуальним підгрунтям для розробки й упровадження авторської моделі, представленої в розділі  3.

Організовуючи роботу над обрядовим роком у ЗДО, я також сприралася на положення класичних музично-педагогічних концепцій провідних європейських педагогів-новаторів, які узгоджуються із запропонованими ними принципами. Зокрема, система музично-ритмічного виховання Еміля Жака-Далькроза, що передбачає органічне поєднання музики з рухом та музично-пластичною імпровізацією, стала підгрунтям для використання музично-рухових форм як засобу психоемоційної розрядки, розвитку тілесної виразності та гнучкого мислення дошкільників у процесі обрядових дій.

Концепція музичного виховання Карла Орфа, зорієнтована та розвиток творчої фантазії, імпровізації та колективного музикування, перегукується з традиційними формами української обрядовості, які передбачають спільний спів, гру, рух і творчу взаємодію дітей у хороводах та музичних іграх.

Водночас положення Золтана Кодая щодо опори на національну інтонаційно-ладову та метроритмічну основу музичного виховання безпосередньо корелюють із систематичним залученням дітей до виконання українських народних пісень, народних музичних ігор та календарно-обрядового репертуару, що трановить фундамент роботи з обрядовістю.

 

РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРЯДОВОГО РОКУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Авторська модель організації обрядового року в закладі дошкільної освіти ґрунтується на інтеграції української музичної обрядовості з сучасними психолого-педагогічними підходами до розвитку та підтримки дітей дошкільного віку. В її основі лежить усвідомлення цінності української автохтонної культури, її символічної спадкоємності та значення для формування національної ідентичності дитини. Модель базується на переконанні, що музично-обрядова діяльність є не лише формою естетичного виховання, а й способом збереження колективної пам’яті народу та передачі прадавніх культурних кодів новим поколінням.

З точки зору психолого-педагогічного підходу обрядовий рік розглядається як цілісний педагогічний процес, спрямований на гармонійний розвиток дитини, її емоційне благополуччя та творче самовираження. Він передбачає поступове, ритмічне залучення дітей до музично-обрядової діяльності в логіці сезонного циклу, що створює умови для стабілізації психоемоційного стану, накопичення позитивного досвіду взаємодії та формування внутрішньої чутливості до культурних смислів української традиції.

У межах реалізації авторської моделі музичний керівник здійснює систематичний і цілеспрямований пошук, вивчення та осмислення українських народних традицій у різних джерелах: фольклорних записах, етнографічних матеріалах, історичних дослідженнях та усних традиціях. Здобутий матеріал не відтворюється механічно, а творчо адаптується до умов сучасного закладу дошкільної освіти з урахуванням вікових можливостей дітей, їхнього емоційного стану та принципів психологічної й емоційної безпеки. Такий підхід дозволяє зберігати автентичний зміст обрядовості, водночас роблячи його доступним, зрозумілим і педагогічно доцільним для дошкільників.

Зацікавленість музичного керівника українською обрядовістю має глибоке особистісне підґрунтя та сформувалася ще в дитинстві через безпосереднє спостереження й участь у культурно-мистецькому житті громади. Зростання в середовищі Будинку культури, де відбувалися театралізовані вистави та обрядові дійства, а також залучення до творчого процесу під керівництвом матері — директора й режисера закладу — сприяли ранньому зануренню у світ народної традиції, символіки та колективної творчості. Цей досвід став важливим особистісним ресурсом, що визначив подальше професійне спрямування.

У процесі професійного становлення зацікавленість традиціями українського народу була поглиблена любов’ю до рідної землі та людей, які на ній живуть, а також сформованою чіткою громадянською позицією. Усвідомлення значущості знання власного коріння визначило спрямованість авторської педагогічної діяльності на збереження й передачу культурних цінностей засобами музично-обрядової роботи. Саме тому обрядовість у представленій моделі постає не лише як змістовий матеріал для занять, а як живий простір виховання, формування національної ідентичності та підтримки психоемоційного розвитку дітей.

 

3.1. Методологічна основа авторської моделі

Методологічну основу авторської моделі організації обрядового року в закладі дошкільної освіти становлять принципи організації музично-обрядової діяльності, обґрунтовані в розділі 2, а також положення класичних музично-педагогічних концепцій, адаптовані до умов сучасного освітнього середовища.

Базовими для реалізації авторської моделі є принципи культуровідповідності, сезонності та циклічності, ритуально-символічної безпеки, спільнодії, варіативності та творчої імпровізації, інтегративності сенсорно-тілесного досвіду, вікової відповідності, які визначають логіку побудови обрядового року, добір змісту та форм музично-обрядової діяльності.

Реалізація зазначених принципів у межах авторської моделі здійснюється з опорою на класичні музично-педагогічні системи Е. Жака-Далькроза, К. Орфа та З. Кодая, ідеї яких органічно поєднуються з українською музично-обрядовою традицією та забезпечують природне, емоційно безпечне залучення дітей до музично-рухової діяльності.

Таким чином, методологічна основа авторської моделі забезпечує цілісність, науково-педагогічну обґрунтованість та практичну доцільність організації обрядового року в закладі дошкільної освіти.

 

3.2. Структура та зміст авторської моделі організації обрядового року

Авторська модель організації обрядового року в закладі дошкільної освіти має багатокомпонентну структуру та функціонує як цілісна система, у якій усі складові перебувають у взаємозв’язку та взаємодоповнюють одна одну. Структура моделі відображає логіку організації музично-обрядової діяльності протягом навчального року та спрямована на забезпечення психоемоційної підтримки дітей дошкільного віку. У структурі авторської моделі виокремлено кілька взаємоповʼязаних компонентів, кожен з яких виконує власну функцію в організації музично-обрядової діяльності протягом навчального року.

1. Ціннісно-культурний компонент.

Спрямований на формування у дітей емоційно-ціннісного ставлення до українських народних традицій як до живої складової власної культури. Реалізується через занурення в символи, образи, пісні та ритуальні дії автохтонного походження, а також через емоційне проживання спільної музично-обрядової діяльності, що сприяє ставленню почуття причетності до культурної спадщини народу.

1. Календарно-обрядовий компонент.

Передбачає організацію музично-обрядової діяльності відповідно до річного циклу, адаптованого до навчально-виховного року закладу дошкільної освіти, який розпочинається восени, у послідовності «осінь – зима – весна – літо». Кожен сезонний період має власну емоційну домінанту, символіку та музично-образний характер.

1. Імпровізаційно-варіативний компонент.

Забезпечує умови для творчого самовираження дітей через музичну, рухову та образну імпровізацію, можливість вибору способів участі в обрядових діях, ролей та рухових елементів. Імпровізація розглядається як природний шлях входження дитини в традицію та важливий засіб розвитку гнучкого мислення, емоційної свободи й творчої ініціативи.

1. Психоемоційно-підтримувальний компонент.

Орієнтований на створення емоційно безпечного простору, у якому музика та символ виконують стабілізуючу функцію, сприяють зниженню психоемоційної напруги, формуванню відчуття захищеності, спільності та довіри в колективі.

1. Рефлексивно-спадкоємний компонент.

Передбачає осмислення дітьми пережитого музично-обрядового досвіду у доступних формах (бесіда, образ, рух, гра) та підкреслення зв’язку між минулим і сучасністю. Це сприяє формуванню у дітей відчуття спадкоємності поколінь, усвідомленню культурної безперервності та цінності народної традиції.

Запропонована авторська модель має системний і циклічний характер та функціонує як цілісний педагогічний механізм. Усі структурні компоненти моделі не реалізуються ізольовано, а взаємодіють між собою в кожному сезонному періоді, забезпечуючи безперервність і цілісність музично-обрядової діяльності протягом навчального року. Координуючу роль у функціонуванні моделі відіграє музичний керівник, який здійснює добір, адаптацію та педагогічне осмислення обрядового матеріалу відповідно до вікових і психоемоційних особливостей дітей.

 

3.3. Очікувані результати реалізації авторської моделі

Реалізація авторської моделі організації обрядового року в закладі дошкільної освіти забезпечує комплексний позитивний вплив на психоемоційний, соціальний та культурний розвиток дітей дошкільного віку.

Результатами впровадження моделі є:

• зниження рівня психоемоційної напруги та тривожності дітей;
• формування відчуття емоційної безпеки, стабільності та довіри в колективі;
• розвиток здатності до емоційного самовираження й саморегуляції;
• формування гнучкого мислення, творчої ініціативи та позитивного коригуючого досвіду;
• збагачення музично-рухового, сенсорного та образного досвіду дітей;
• формування початкових уявлень про культурну спадкоємність і національну ідентичність;
• розвиток навичок спільної діяльності, взаємодії та співпереживання.

 

3.4. Аналіз результатів анкетування педагогів і батьків

З метою осмислення практичного ефекту впровадження авторської моделі організації обрядового року та отримання зворотного зв’язку було проведено анкетування педагогів і батьків вихованців закладу дошкільної освіти №463. Опитування було спрямоване на виявлення рівня обізнаності респондентів з українською обрядовістю, їх ставлення до обрядових свят та оцінку впливу музично-обрядової діяльності на психоемоційний стан дітей.

 

Аналіз відповідей педагогів

Результати анкетування педагогів щодо рівня обізнаності з українською народною обрядовістю подано на діаграмі 1.

Результати анкетування засвідчили, що переважна більшість педагогів (72 %) оцінює власний рівень обізнаності з українською народною обрядовістю як достатній. Високий та середній рівні обізнаності виявлено у 14 % респондентів відповідно. Отримані дані свідчать про наявність базових знань у педагогічного колективу та водночас підтверджують доцільність подальшого методичного поглиблення цього напряму роботи.

Результати анкетування педагогів щодо оцінки психоемоційного потенціалу обрядових свят подано на діаграмі 2.

 

Узагальнення відповідей педагогів засвідчило, що всі респонденти позитивно оцінюють психоемоційний потенціал обрядових свят. Так, 43 % педагогів вважають, що обрядові дійства значною мірою сприяють психоемоційному розвитку дітей, ще 57 % оцінюють їх вплив як позитивний. Відсутність відповідей із негативною оцінкою підтверджує сприйняття обрядових свят як безпечного та підтримувального ресурсу в освітньому процесі.

Жоден із педагогів не висловив заперечень щодо позитивного впливу обрядових свят на психоемоційний стан дітей.

Результати анкетування педагогів щодо спостережуваних змін в емоційному стані та поведінці дітей подано на діаграмі 3.

 

Аналіз відповідей педагогів свідчить, що найбільш помітними змінами в емоційному стані та поведінці дітей є вільніше емоційне самовираження (6 позначок) та зниження страху сцени (5 позначок). Також педагоги відзначають зростання емоційної відкритості дітей (4 позначки) та покращення взаємодії з однолітками (3 позначки). Отримані дані підтверджують позитивний вплив систематичної участі дітей у музично-обрядових заходах на розвиток їхньої емоційної сфери та соціальної взаємодії.

Аналіз відповідей батьків

Аналіз анкетування свідчить, що більшість батьків мають загальні уявлення про українську народну обрядовість, водночас частина респондентів зазначає обмежений рівень знань. Така ситуація є типовою для сучасного соціокультурного контексту й підкреслює значущу роль закладу дошкільної освіти у формуванні та підтримці інтересу до національних традицій.

Важливим є те, що для всіх опитаних батьків одним із джерел отримання знань про традиційні українські свята та обрядові дійства виступає власна дитина, яка розповідає про музичні заняття, народні свята та розваги, що проводяться в закладі дошкільної освіти. Це свідчить про зворотний виховний ефект музично-обрядової діяльності та її потенціал як засобу культурної трансляції від дитини до родини.

Таким чином, участь дитини в музично-обрядових заходах ЗДО сприяє не лише її власному розвитку, а й активізує інтерес родини до української культурної спадщини.

Результати анкетування свідчать про одностайно позитивне ставлення батьків до проведення обрядових свят у закладі дошкільної освіти. Усі опитані батьки (100%) зазначили, що обрядові свята сприяють вихованню інтересу дітей до українських традицій та є доцільними в освітньому процесі.

 

Додатковим підтвердженням стабільного позитивного впливу музично-обрядової діяльності є оцінка батьками динаміки емоційного розвитку дітей протягом кількох років. Значна частина респондентів висловлює готовність до більшої залученості в обрядові заходи як глядачі або активні учасники, а також зацікавленість у відвідуванні майстер-класів з виготовлення традиційних прикрас, оберегів і писанок, що періодично проводяться педагогами та музичним керівником.

Результати анкетування засвідчили, що більшість батьків (76%) чітко відзначають позитивну динаміку в емоційному розвитку дітей упродовж кількох років участі в обрядових та святково-музичних заходах закладу дошкільної освіти. Ще 24% респондентів схильні оцінювати ці зміни як переважно позитивні. Відсутність відповідей, що заперечують наявність позитивної динаміки, підтверджує стабільний підтримувальний ефект музично-обрядової діяльності та її значущий вплив на емоційне благополуччя дітей. Отримані результати свідчать не лише про позитивне сприйняття обрядових форм, а й про їх стабільний коригуючий вплив на емоційну сферу дітей.

У сукупності результати опитування є підтвердженням педагогічної доцільності використання української музичної обрядовості як ресурсу психоемоційної підтримки дітей дошкільного віку та обгрунтовують подальше впровадження й удосконалення авторлької моделі організації обрядового року в практиці роботи закладу дошкільної освіти. Для наочного представлення структури, послідовності та механізмів реалізації авторської моделі організації обрядового року в ЗДО подано схему.

 

Рис. 1. Авторська модель організації обрядового року в ЗДО (на основі української музичної обрядовості)

Сезонні обрядові цикли (осінь-зима-весна-літо)

 

Психоемоційна стабілізація дітей; Формування національної ідентичності; Розвиток гнучкого мислення та творчості; Позитивний досвід спільної діяльності.

                 

Реалізація авторської моделі організації обрядового року в закладі дошкільної освіти здійснюється через сезонні обрядові цикли, адаптовані до навчально-виховного року та вікових можливостей дітей. Кожен цикл має власне емоційне, символічне та музично-образне наповнення й водночас є складовою цілісного обрядового року. Нижче подано характеристику основних сезонних обрядових циклів та приклади їх практичної реалізації.

 

ОСІННІЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Реалізація осіннього обрядового циклу в закладі дошкільної освіти може здійснюватися через різні форми музично-обрядової діяльності, адаптовані до вікових можливостей дітей. Для старших груп доцільним є обрядове ігрове дійство «Український ярмарок», яке поєднує пісні, хороводи, ігри та інсценізації, спрямовані на усвідомлення цінності праці, щедрості землі та спільного святкування врожаю.

У молодших та середніх групах акцент зміщується на «свято Осені», де діти через спів, рух і гру оспівують щедрість осінньої пори, дари землі, мотиви врожайності та плодючості. Таке варіювання форм дозволяє зберігати обрядовий зміст, не перевантажуючи дітей складними сюжетами ярмаркування.

Осінній цикл сприяє формуванню відчуття достатку, стабільності та вдячності, що має важливе психоемоційне значення для дітей. Через пісню, ритмічний рух і колективну дію діти проживають образ осені як завершення природного кола й підготовки до наступних сезонних переходів у річному обрядовому циклі.

У межах авторської моделі осінній обрядовий цикл виконує стабілізуючу функцію, формуючи у дітей відчуття завершеності, передбачуваності та емоційної рівноваги, що є важливим підґрунтям для переходу до зимового періоду обрядового року.

 

ЗИМОВИЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Зимовий обрядовий цикл є одним із найбільш емоційно насичених і символічно значущих у народному календарі. У практиці музичного керівника він відіграє особливу роль, оскільки поєднує елементи театралізації, колективної дії, перевтілення та гри, що є близькими й зрозумілими дітям дошкільного віку.

Основу зимового циклу становлять колядницькі та щедрівкові дійства, різдвяні ігри, інсценізації та хороводи. У процесі їх реалізації діти знайомляться з традиційними образами та персонажами, зокрема Козою як одним із центральних символів зимової обрядовості. Образ Кози у народній традиції пов’язаний із уявленнями про життєву силу, відродження, врожайність і добробут.

Під час водіння Кози важливою є педагогічна інтерпретація змісту обрядових пісень і дій. Зокрема, у жартівливих текстах, де йдеться про «вмирання» та «оживання» Кози, музичний керівник пояснює дітям символічний характер цих образів, підкреслюючи ігрову форму обряду. Такий підхід дозволяє безпечно проговорювати складні теми, знімаючи тривожність і формуючи позитивне сприйняття обрядової дії. Дітям пояснюється, що Коза «придурюється» жартівливо, аби отримати ласий шматок, а всі події мають умовний, ігровий характер. Такий підхід відповідає принципу ритуально-символічної безпеки, згідно з яким складні образи й сюжети народної традиції подаються дітям у зрозумілій, ігровій та емоційно безпечній формі.

Зимовий цикл також включає проведення різдвяних інсценізацій та розваг, зокрема вертепних елементів і обрядових ігор типу «Розколяда», у яких поєднуються спів, рух і театралізована дія. Такі форми сприяють розвитку комунікативних навичок, емоційної відкритості та відчуття спільності серед дітей.

Важливим елементом зимового циклу є вертепні дійства, у межах яких діти знайомляться з традиційними персонажами та сюжетами, долучаючись до народної культури через гру та перевтілення. Участь у таких дійствах допомагає дітям переживати радість спільної творчості та формує позитивний емоційний досвід.

Важливою складовою зимового обрядового циклу є залучення дорослих до збереження традицій. Музичний керівник проводить майстер-класи для педагогів і батьків, зокрема з виготовлення традиційної різдвяної прикраси — різдвяного павука із соломи. Така форма роботи розширює межі освітнього процесу, сприяє міжпоколіннєвій взаємодії та підсилює відчуття спадкоємності культурної традиції.

Завдяки поєднанню музики, руху, гри та символічної дії зимовий обрядовий цикл виконує виразну психоемоційно-підтримувальну функцію, допомагаючи дітям відчувати стабільність, радість спільного переживання та емоційну захищеність у складних умовах сучасності.

 

ВЕСНЯНИЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Весняний обрядовий цикл у народній традиції пов’язаний із пробудженням природи, оновленням життєвих сил і переходом від зимової зосередженості до активної взаємодії зі світом. У практиці музичного керівника весна постає як період м’якого, радісного розкриття емоцій, активізацію рухової та творчої ініціативи, а також формування відчуття оновленні та надії.

Початком весняного циклу є обрядове дійство «Стрітення», яке в народній традиції символізує протистояння Зими й Літа як двох протилежних сил. У практиці музичного керівника це протистояння подається у м’якій, ігровій формі, доступній для дітей дошкільного віку, та розглядається не як конфлікт, а як закономірний перехід і зміна станів природи.

Через образну дію, пісню та рух діти проживають ідею поступового відходу зими та наближення весни. Таке символічне протистояння створює відчуття циклічності й передбачуваності змін, що має стабілізуючий психоемоційний ефект

Веснянки, гаївки, ягілки як форма емоційного розкриття

Подальша реалізація весняного циклу здійснюється через виконання весняних обрядових пісень — веснянок, гаївок, ягілок, що традиційно супроводжуються коловими рухами. Хоровод у весняному циклі символізує сонячне коло, єдність спільноти та безперервність життя.

Спільний спів і рух у колі сприяють емоційному розкриттю дітей, формуванню почуття радості та згуртованості та емоційного піднесення. Весняний спів конкретизується не однією піснею, а цілим комплексом обрядових наспівів, які вводять дітей у весняний образний простір.

Кривий танець та водіння «Шума» як варіативні рухові форми

Поряд із коловими формами у весняному циклі використовується «Кривий танець» — окрема рухова форма, що виконується без співу та передбачає зигзагоподібний рух. Така траєкторія символізує танення снігу, весняні струмки, текучість води. Важливою особливістю є варіативність: дитина-ведуча самостійно обирає шлях руху, а решта учасників слідують за нею.

Окремою пісенно-руховою формою є водіння «Шума» («Ой, нумо-нумо, заплетемо шума»), у якому поєднується зигзагоподібний рух із закручуванням у спіраль — «равлик». У фіналі спіраль розкручується через символічні «ворітця», коли двоє дітей піднімають з’єднані руки, а всі учасники по черзі проходять крізь них. Така форма створює динамічний образ оновлення та переходу. Використання варіативних рухових форм у весняному циклі сприяє розвитку гнучкого мислення, здатності до самостійного вибору та емоційної свободи дітей.

Образ птахів і символіка весняного пробудження

У весняному циклі використовується також образність перелітних птахів. Діти можуть рухатися, утворюючи «ключ», наслідуючи політ птахів. Важливим символічним елементом є традиція частування дітей випеченими пташечками, що в українській культурі символізують заклик весни та відродження життя.

 Великдень у структурі весняного обрядового циклу

Важливою складовою весняного обрядового циклу є Великдень, який у роботі з дітьми розглядається не лише як християнське свято, а як прояв традиційної культури українського народу. Особлива увага приділяється образу яйця як символу зародження життя та оновлення світу. Діти знайомляться з традиціями писанкарства, крашанок, крапанок, дряпанок через пісні, ігрові форми та творчу діяльність.

У межах весняного циклу музичний керівник також проводить майстер-класи з писанкарства для педагогів, що сприяє поширенню традицій та міжпрофесійній взаємодії.

 Завершення весняного циклу та перехід до літа

Після активного проживання весняних образів у піснях, хороводах і рухових формах мотив протистояння Зими й Літа поступово стає логічною точкою завершення весняного циклу. Весна, символічно виконавши свою роль оновлення й пробудження, «відпускає» дітей до наступного — літнього — обрядового циклу, що забезпечує природний і цілісний перехід у структурі обрядового року.

 

ЛІТНІЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Літній обрядовий цикл пов’язаний із розквітом природи, максимальною життєвою енергією та відчуттям повноти буття. У практиці музичного керівника літні обрядові дійства спрямовані на активну взаємодію дітей з простором, рухом, водними та рослинними образами, що є особливо близькими та зрозумілими дошкільникам.

Літній обрядовий цикл у закладі дошкільної освіти представлений святом Івана Купала, яке в методичній практиці музичного керівника розглядається не лише як фольклорне дійство, а як цілісна форма психоемоційного та соціального розвитку дітей дошкільного віку. Купальська обрядовість поєднує спів, рух, ігрову взаємодію та символічне мислення, створюючи безпечний простір для вільного емоційного самовираження.

Центральним елементом купальського дійства є купальське деревце — Марена. У процесі підготовки до свята діти разом із музичним керівником прикрашають Марену кольоровими стрічками, що сприяє формуванню відчуття причетності до спільної справи та відповідальності за збереження символічного об’єкта. Під час хороводу навколо деревця з виконанням традиційної пісні «Кругом Мареноньки» діти утворюють коло, яке інтуїтивно сприймається ними як захисний простір та форма оберігання.

У межах ігрової драматизації хлопчики жартівливо намагаються розірвати коло та зірвати стрічку з Марени. Така форма взаємодії відтворює давній обрядовий мотив протиставлення та гармонійної взаємодії жіночого й чоловічого начал, адаптований до вікових можливостей дошкільників. Чітко окреслені правила гри та музичний супровід забезпечують емоційну безпеку дітей і підтримують позитивний характер взаємодії.

Важливим символічним образом літнього циклу є Купайло. У роботі з дітьми музичний керівник застосовує метод запитань і спільного обговорення, пропонуючи дошкільнятам самостійно висловити уявлення про цей образ. Поряд із традиційним розумінням Купайла як символу сонця, життєвої сили та врожайності, діти часто інтерпретують його образ крізь призму пісенного тексту, уявляючи Купайла як маленьку добру істоту, подібну до феї, що «зимувала в пір’ячку, в гніздечку». Такий підхід сприяє розвитку образного мислення та творчої уяви дітей, демонструючи живу спадкоємність фольклорної традиції.

Обов’язковим елементом купальського дійства є перестрибування через символічне (картонне) багаття, яке реалізується у формі рухливої гри. Цей обрядовий компонент має очищувальне та об’єднавче значення, водночас сприяючи розвитку координації рухів, сміливості та впевненості у власних діях. Використання символічного багаття забезпечує безпеку дітей та можливість проведення дійства в різних умовах освітнього процесу.

Купальські ігри, рухи та хороводи супроводжуються музикою, що надає діяльності ритмічної впорядкованості та підтримує емоційне піднесення. Музичний супровід допомагає дітям орієнтуватися у послідовності дій, узгоджувати рухи з іншими учасниками та зберігати відчуття спільності.

Дівчата приходять на свято з попередньо сплетеними купальськими вінками. За бажанням дітей вінки можуть використовуватися по-різному: прикрашати купальське деревце — Марену або символічно пускатися на воду в невеликому надувному басейні. Така форма організації забезпечує варіативність і дає дітям можливість самостійного вибору дій.

 

Авторський квест у структурі купальського свята

Завершальним етапом купальського циклу є квестова гра, у якій кожна група дітей отримує власний маршрут і послідовність завдань. Пересуваючись від однієї локації до іншої, діти отримують підказки у віршованій формі, що активізує пізнавальний інтерес і підтримує ігрову мотивацію.

Кінцевою точкою маршруту є місце, де росте папороть. Саме тут діти чують зачитану репліку з авторського віршованого квесту: «На жаль, наші пращури того не знали, що папороть цвіту ніколи не мала». У доступній формі дітям пояснюється, що папороть не цвіте, а розмножується спорами, після чого учасники отримують символічні подарунки.

Літній обрядовий цикл завершує річне коло музично-обрядової діяльності, закріплюючи у дітей досвід спільної творчості, тілесної свободи та позитивної взаємодії, накопичений протягом усього обрядового року.

Таким чином, авторська модель організації обрядового року вибудовується як цілісна система, у якій кожен сезон логічно доповнює попередній, формуючи у дітей відчуття ритму природи, культурної спадкоємності та безперервності традиції. Отже, сезонні обрядові цикли у межах авторської моделі виступають не окремими святковими подіями, а послідовними етапами цілісного педагогічного процесу, спрямованого на психоемоційну підтримку, культурну спадкоємність та розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку.

Практична реалізація авторської моделі організації обрядового року в закладі дошкільної освіти представлена сценаріями обрядових свят різних сезонних циклів (осіннього, зимового, весняного, літнього), поданими в додатках до методичної роботи як приклади впровадження запропонованої моделі.

ВИСНОВКИ

 

Українська музична обрядовість у практиці музичного керівника закладу дошкільної освіти постає як цілісна педагогічна система, здатна забезпечувати психоемоційну підтримку дітей, формування культурної ідентичності та розвиток творчого потенціалу в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану. Звернення до традиційної обрядової культури дозволяє створити для дитини стабільний, емоційно безпечний простір, у якому вона може проживати власні почуття через музику, рух, гру та символ.

Реалізація авторської моделі організації обрядового року, побудованої за принципом сезонних циклів (осінь – зима – весна – літо), забезпечує логічність і послідовність освітнього процесу, узгодженого з народним календарем та адаптованого до навчально-виховного року закладу дошкільної освіти. Кожен сезонний цикл має власне емоційне й символічне наповнення, водночас готуючи дитину до природного переходу в наступний етап обрядового року.

Особливу цінність у роботі становить використання імпровізаційно-варіативних форм музично-обрядової діяльності, що дозволяють враховувати індивідуальні особливості дітей, підтримувати їхню ініціативу та забезпечувати позитивний емоційний досвід. Варіативність форм, образів і рухів сприяє збереженню живого характеру традиції та її органічному входженню в сучасний освітній простір.

Авторська модель демонструє можливість поєднання автохтонних традицій українського народу з сучасними педагогічними підходами, орієнтованими на емоційну безпеку, соціальну взаємодію та міжпоколіннєву спадкоємність. Залучення дітей до обрядових дійств сприяє формуванню відчуття приналежності до культури свого народу та усвідомленню цінності власного коріння.

Таким чином, українська музична обрядовість у закладі дошкільної освіти є ефективним педагогічним ресурсом, що забезпечує комплексний вплив на емоційний, соціальний та культурний розвиток дитини, і може бути рекомендована для широкого впровадження в практику роботи музичних керівників. Запропонована авторська модель є відкритою до адаптації та творчого переосмислення відповідно до умов конкретного закладу дошкільної освіти, особливостей педагогічного колективу та потреб дітей.

Результати впровадження авторської моделі організації обрядового року підтверджують доцільність використання української музичної обрядовості як системного педагогічного ресурсу психоемоційної підтримки дітей дошкільного віку. Запропонована модель забезпечує логічну послідовність, емоційну безпеку та варіативність форм діяльності, що дозволяє ефективно адаптувати її до умов конкретного закладу дошкільної освіти.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Використовувати українську музичну обрядовість як системний елемент освітнього процесу, а не як окремі святкові заходи.

2. Адаптувати обрядові форми до вікових можливостей дітей, зберігаючи їх символічний зміст і уникаючи формального відтворення.

3. Застосовувати імпровізаційно-варіативні підходи у музично-обрядовій діяльності, надаючи дітям можливість вибору рухів, образів і способів участі.

4. Забезпечувати емоційну безпеку дітей через ігровий характер обрядових дій, чітку структуру та позитивний музичний супровід.

5. Інтегрувати обрядову діяльність у різні форми роботи закладу дошкільної освіти, зокрема через спільні заходи та майстер-класи для педагогів і батьків.

6. Використовувати сезонні обрядові цикли як основу для формування у дітей цілісного уявлення про річний ритм природи та народного календаря.

7. Сприяти самостійному вивченню й осмисленню українських народних традицій педагогами з метою збереження та передачі культурної спадщини наступним поколінням.

                              

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Базовий компонент дошкільної освіти / за ред. Н.Гавриш. – Київ: МОН України, 2021.

2.Державний стандарт дошкільної освіти України. – Київ: МОН України, 2021.

3.Богуш А.М. Дошкільна педагогіка: навч.посібник – Київ: Слово, 2015.

4.Чепурна С.О. Музичне виховання дітей дошкільного віку: метод.посібник – Київ: Освіта, 2014.

5.Шевчук А.С. Українська народна педагогіка в сучасному освітньому просторі. – Київ: Освіта, 2014.

6.Стріхар О.І., Ярошевська Л.В. Методика музичного виховання дітей дошкільного віку – Миколаїв: РАЛ-поліграфія, 2022.

7.Воропай О. Звичаї нашого народу. Том І. Етнографічний нарис. – Мюнхен: Українське видавництво, 1958.

8.Воропай О. Звичаї нашого народу. Том ІІ. Етнографічний нарис. – Мюнхен: Українське видавництво, 1958.

9.Песляк З.П. Стаття: «Педагогічний потенціал музичної імпровізації та варіативності в роботі з дітьми дошкільного віку» - Урок.ОСВІТА.UA

10.Песляк З.П. Стаття: «Українська музична обрядовість як ресурс психоемоційної підтримки дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану» - Урок.ОСВІТА.UA

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Сценарій осіннього свята для старшої групи

 

«Український ярмарок»

 

Ведуча1:

На рідній Україні нашій здавна

Існує звичай добрий, гарний, славний

Коли зібрали урожай багатий

Вести його на ярмарок продати.

            

Ведуча2:

Традиції народні ми не забуваймо!

На ярмарок сьогодні разом завітаймо!

Шановні гості, любі мами й тата,

В садочку ярмарок, в садочку нині свято!

 

Вихід дітей під музику «Український ярмарок»_______________

 

Дитина1:   Осінь завітала до нас в Україну,

            Одягла в червоне намисто калину,

            Бо  вкраїнська осінь –

            Це пишні жоржини,

            Айстри різнобарвні,

            Горішки ліщини.

 

Дитина2: Врожай цього року в Україні багатий

   Є що купити і є що придбати

   Беріть, пригощайтеся, ось вам дарунки                                                  

                   Від осені славної всім подарунки.

 

Дитина3:  І фрукти, і овочі ми позбирали,

                   Пшениці, ячменю багато нажали.

                   Осінню красу ми щодня розглядаємо.

                   І осені пісню красиву співаємо!

                     

Виконання пісні «Осіння пісенька»_________________________

 

Ведуча1:  Ярмарок у нас багатий, можете всього придбати

Звідусіль голоси на всі боки лунають,                                 

Продавці свій товар на весь світ вихваляють.

 

Ведуча2:  Сьогодні товар продаєм не за гроші –

Міняєм на виступи ваші хороші.

Ви нам своє шоу, а ми вам товар,

Веселий в нас ярмарок, а не базар!

 

Пісня  «Люди добрі, годі спати!»____________________________

Ведуча: А ось і перші покупці.

 

Заходять троє дівчаток з віночками.

Дівчинка1: Ми  - гарненькі українки

Виплели віночки,

Дуже хочемо із ними

Завести таночки.

 

Дівчинка2: Та спочатку нам потрібно

Стрічечки придбати,

Тоді будуть ці віночки

Веселкою грати.

 

 Дівчинка3: Нумо, дівчатка, стрічки купувати!

На вечорниці віночки ладнати.

Щоб і Артем, і Єгор здивувались,

Що за красуні і в нас закохались!

Виходить решта дівчаток до продавця.

 

Дівчинка: Продайте нам, будь ласка, стрічки!

 

Ведуча:        Танець ви підготували?

Та й ми не жартуєм:

Вам стрічки ці кольорові

В обмін пропонуєм.

 

Дівчинка4: Ну гаразд, ловлю на слові:

З нас – таночок, з вас – стрічки!

Ми – дівчата всі моторні,

Затанцюєм залюбки!

 

Танець «Сонячний віночок»______________________________

 

Ведуча1:

Восени врожай збирають

На городах і в садках.

Груші, яблука звисають

На тонесеньких гілках.

Всі працюють без упину,

Щоб врожай зібрать на зиму.

 

Діти:

1)Колоситься поле жовто-золоте.

І шумить, як море, бо воно живе.

Колосок вусатий, наче мудрий дід.

Ти колись від смерті врятував мій рід.

 

2)Відцвіла гречка, чорновершечка.

А тепер гречки повні мішечки.

Каже бабуся наша: - Буде добра каша!

 

3)Ось і теплі, гожі дні

Уродили ячмені.

Виросли в них вуса

Як в мого дідуся!

 

4) Гострять на покоси косарі вже коси,

    Урожай збирається, пісенька співається.

 

Інсценізація і виконання української народної жниварської пісні

«Вийшли в поле косарі»_______________________________________

Хлопці імітують рухи косіння, тримаючи в руках дерев’яні дитячі коси.

 

Ведуча:    Наш ярмарок продовжує лунати

                  З кутка в куток, від хати і до хати

Усі щось продають, купляють

Товари на прилавках розглядають.

 

Дитина1:  Купуйте, купуйте усі бараболю

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

 

Дитина2:  Кому поросятко рожеве, справжненьке

Рухливе, їсть все, і завжди веселеньке  

 

Дитина3:  Хто гострого хоче, часник хай придбає

Він вражую силу вогнем випікає.

 

Дитина4:  Хліб – усьому голова, знає всяка птиця.

                   Виручає у біді слово – паляниця.

                

Дитина4:  Лоточків із яблук ви не оминайте                       

Які до смаку вам, такі вибирайте.                

 

Дитина5:  Україна на весь світ

             Врожаями славиться.

                  Яблуками, сливами,

                   Овочів корзинами.

            Житом та пшеницею,

                  З печі паляницею!

 

Пісня «Урожайна»_______________________________

 

Звучить музика

 

Ведуча:  Знову музика лунає,                                    

               Хтось на свято поспішає.

 

 Заходять хлопці музики    

 

Хлопчик1:  Мир і честь усій громаді  (кланяються)                  

Слава чесному народу.

Хай лунає в кожній хаті

Музика в знак перемоги.

                            

Хлопчик2:   Ми – музики-хлопчаки.

                       Інструменти маємо.

                       Ви нам плескайте усі,

                       А ми вам заграємо!    

                 

Ведуча:  Дуже раді вас вітати і на ярмарку прийняти!     

               

Хлопчик3:   А які музики в нас -

Барабан, баян і бас!

 

Хлопчик5:   З дерева повирізали

Для оркестру гарні ложки.

Ми на них іще не грали,

Тож підтримайте нас трошки.

 

Гра на музичних інструментах____________________________

 

Ведуча:    Лине слава по Вкраїні, по містах і селах

Що танцює і співає ярмарок веселий

Українці після праці гомонять, радіють.

Друзів нових зустрічають,

Про майбутнє мріють.

 

Ведуча:    Парубки з дівчатками

                  Парами танцюють

                  І симпатія рум’янцем

                  Щічки їм фарбує.

                  Як в очах вогонь іскриться

                  Ми покажем, як годиться!

 

Парний танець «Парубки зеленоокі»_________________________

 

Ведуча:  Та не всі врожай збирають,

                Дехто байдики все б’є.

                На печі лежить, дрімає,

               Тільки їсточки встає.

               Це не котик, це наш Гриць.

              Як не віриш, то дивись!

Інсценізація і виконання української народної жартівливої пісні 

«Грицю, Грицю, до роботи!»____________________________________

 

Ведуча:  Напевно, один з таких ледачих Гриців розгубив на ярмарку свої чоботи. Тож давайте пограємо в гру «Чоботи», взуємо лише один чобіт і потренуємось скакати на одній нозі.

 

Гра «Чоботи»_____________________________________________

 

Ведуча: Вирує ярмарок, жартує і сміється

Де краще місце можна ще знайти

На Україні так завжди ведеться

І звичаї свої нам треба берегти

 

Ведуча:  Бо у традиціях живе душа народу,

Великий зміст закладений у них.

Тут мова, пісня про свободу,

Любов і дружба, і дитячий сміх.

 

Муз кер:  Ми вдячні воїнам, які боронять нас.

                    І завдяки яким у нас тут свято.

                   Козацьку пісню заспіваймо всі завзято,

                   Яка об’єднує народ в воєнний час.

 

Виконання фінальної української патріотичної пісні

«Ой у лузі червона калина»________________________

 

Додаток Б

Сценарій осіннього свята для середньої групи

 

Діти заходять під музику.

 

 

 

Додаток Є

 

Сценарій літнього свята Івана Купала

 

Всі діти, зібравшись на вулиці, на спортивниму майданчику пбо біля другого входу в садок, сидять на лавках і слухають встурні слова музичного керівника

 

З глибин віків прийшло до нас свято, яке припадало на день літнього сонцестояння – це свято Івана Купала.

Діти, а ви знаєте, що таке літнє сонцестояння?

Так, це найдовший день, коли сонце знаходиться в найвищій точці. Після чого дні ставатимуть все коротшими.

 

Виконання пісні «Літнє сонцестояння»_________________________

Влітку природа менше дрімає,

Адже частіше сонечко сяє.

Може ти знаєш, а може й ні,

Та саме влітку найдовші дні.

Та саме влітку найдовші дні.

 

Приспів:

Лі-лі-лі, то-то-то,

Лі-лі-лі, то-то-то.

Літо-літечко ясне,

Солоденьке, запашне.

 

Тепер ми знатимемо, що Івана Купала – це свято літнього сонцестояння, яке символізує народження літнього сонця – Купайла.

Діти, а хто такий Купайло? Дорослі люди раніше вірили, що Купайло – це чарівник, який обдаровує природу, рослинний та тваринний світ родючістю та плодючістю.

Але так як його ніхто не бачив, то ми зробили опудало, яке назвали Купайлом.

 

Виходять хлопці з основою для опудала Купала і кажуть:

< >А яке ж свято Івана Купала без самого Купайла?

                                                                                      

Додаток Ж

 

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ЗДО №463

 

«Обрядові свята та їх психолого-педагогічний потенціал у роботі з дітьми»

 

Шановні колеги!
Просимо Вас взяти участь в опитуванні з метою вдосконалення організації обрядових свят і музично-розважальної діяльності в закладі дошкільної освіти, а також з’ясування їх значення для психоемоційного розвитку дітей.

Інструкція: позначте, будь ласка, варіант відповіді, який найбільше відповідає Вашій думці, або напишіть власний варіант там, де це передбачено.

1. Як Ви оцінюєте власний рівень обізнаності з українською народною обрядовістю?

< >☐ високий

☐ достатній

☐ середній

☐ потребує поглиблення                             

 

2. Як часто Ви інтегруєте елементи обрядовості в освітній процес?

< >☐ систематично

☐ періодично

☐ епізодично

☐ майже не використовую

---

3. Які форми роботи з обрядовістю Ви застосовуєте? (можна обрати кілька варіантів)

< >☐ бесіди з дітьми

☐ читання казок, легенд, віршів

☐ музично-ритмічні вправи

☐ обрядові ігри

☐ підготовка до свят і розваг

☐ спільні заходи з батьками

☐ інше: ________________________________________________________

---

4. Чи створюють обрядові свята, на Вашу думку, безпечне середовище для емоційного самовираження дітей?

< >☐ так

☐ скоріше так

☐ скоріше ні

☐ ні

---

5. Які аспекти розвитку дітей, на Вашу думку, найбільше підтримує обрядова діяльність? (можна обрати кілька варіантів)

< >☐ емоційна сфера

☐ соціальні навички

☐ творче мислення

☐ гнучкість поведінки

☐ саморегуляція

☐ національно-культурна ідентичність

☐ інше: _______________________________________________________________ 

 

6. Чи сприяють, на Вашу думку, обрядові свята психоемоційному розвитку дітей?

< >☐ так, значною мірою

☐ скоріше так

☐ скоріше ні

☐ ні

---

7. Чи помічаєте Ви зміни в емоційному стані та поведінці дітей протягом навчального року внаслідок їх систематичної участі в обрядодійсвах і музично-ігрових розвагах?

< >☐ так, діти більш стали більш емоційно відкритими, радісними та відкритими;

☐ так, помічаю зниження страху сцени, більшу впевненість під час виступів;

☐ так, діти стали вільніше виражати емоції (через рух, спів, гру)

☐ так, зросла здатність дітей взаємодіяти з однолітками, працювати в колективі;

☐ інколи помічаю позитивні зміни, але вони не є стійкими

☐ не помічаю суттєвих змін

---

8. Чи вважаєте Ви обрядові свята формою психологічного розвантаження для дітей?

< >☐ так

☐ скоріше так

☐ скоріше ні

☐ ні

---

9.Чи помічаєте Ви, що елементи імпровізації під час обрядовий свят (рухові, музичні, ігрові) допомагають дітям легше реагувати на зміни, долати хвилювання та знаходити нові способи дій?

< >☐ так, діти стають більш впевненими в нестандартних ситуаціях;

☐ так, діти швидше адаптуються до змін під час занять і свят;

☐ інколи помічаю такі прояви

☐ не помічаю суттєвих змін

---

10. Як Ви оцінюєте взаємодію музичного керівника та вихователів під час підготовки обрядових свят?

< >☐ дуже ефективна

☐ достатньо ефективна

☐ потребує покращення

☐ важко відповісти

---

 

12. Які обрядові свята Ви вважаєте найбільш корисними для дітей?

 

13. Чи хотіли б Ви брати участь у методичних заходах (майстер-класах, семінарах) щодо обрядовості та її використання в роботі з дітьми?

< >☐ так

☐ можливо

☐ ні

---

14. Ваші пропозиції щодо вдосконалення обрядових свят у ЗДО:

 

Дякую за співпрацю!                                                                    

Додаток З

 

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

 

«Обрядові свята в ЗДО та їх значення для дітей»

 

Шановні батьки!
Прошу Вас взяти участь в опитуванні з метою вдосконалення організації обрядових свят і музично-розважальної діяльності в закладі дошкільної освіти, а також вивчення їх впливу на емоційний стан та розвиток дітей.

 

Інструкція: позначте, будь ласка, варіант відповіді, який найбільше відповідає Вашій думці, або напишіть власний варіант там, де це передбачено.

 

1. Наскільки Ви обізнані в українській обрядовості?

< >☐ добре обізнаний/обізнана

☐ маю загальні уявлення

☐ знаю мало

☐ майже не знаю

---

2. Чи дотримується Ваша родина традиційних українських свят (Різдво, Стрітення, Великдень, Купайло тощо)?

< >☐ так, регулярно

☐ інколи

☐ рідко

☐ ні

---

3. Звідки Ви найчастіше черпаєте знання про українські обряди та традиції? (можна обрати декілька варіантів)

< >☐ від старших членів родини

☐ з книжок/інтернету

☐ із звсобів масової інформації

☐ від власної дитини, яка розповідає про заняття і свята в ЗДО

☐ інше (вкажіть): ________________________________________________________  

 

---

4. Чи розповідає Ваша дитина вдома про музичні заняття, свята і розваги в садочку?

< >☐ так, часто і охоче

☐ інколи

☐ рідко

☐ майже не розповідає

---

6. Чи вважаєте Ви, що обрядові свята в дитячому садочку сприяють вихованню інтересу до українських традицій?

< >☐ так, повністю

☐ скоріше так

☐ скоріше ні

☐ ні

---

7. Чи вважаєте Ви обрядові свята формою психологічного розвантаження для дітей (у вашому розумінні: зниження напруги, емоційне відновлення, активізація уяви, розвиток гнучкості мислення)?

< >☐ так

☐ скоріше так

☐ скоріше ні

☐ ні

---

8. Які саме зміни у стані або поведінці дитини після участі в обрядових святах Ви помічаєте?

< >☐ радісна, піднесена

☐ спокійна, врівноважена

☐ збуджена, енергійна

☐ не помічаю змін

---

9.Чи відзначаєте Ви позитивну динаміку (протягом кількох років) в емоційному розвитку дитини (відкритість, зацікавленість, зниження напруги) у зв’язку з її участю в святково-обрядових заходах садочку?

< >☐ так, звісно

☐ скоріше так, ніж ні

☐ не помічаю змін

---

10. Чи хотіли б Ви більшої залученості в обрядові свята садочку (як глядачи або учасники)?

< >☐ так

☐ інколи

☐ ніколи

---

 

 

11. Ваші пропозиції або побажання щодо організації свят у садочку:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дякую за Ваш час!

Додаток И

Ілюстративний матеріал до авторської моделі

«Коло українського обрядового року»

Ілюстрація відображає сезонну структуру українського обрядового року та використовується як інтегративний візуальний інструмент у музично-обрядовій діяльності з дітьми дошкільного віку. Може використрвуватись як настінний матеріал та як опора для організації освітнього процесу.

Додаток І

Дидактична гра «Свята обрядового року»

Мета гри:

< >Формування уявлень про календарно-обрядовий рфк українців;

Розвиток асоціативного мислення;

Закріплення знань про традиції, символи, обрядові дії;

Розвиток уваги та вміння робити вибір.

Музичний керівник обирає і показує дітям зображення однієї пори року зі словами: «Діти, яка це пора року? Так, а тепер підніміть картки, на яких зображені осінні свята або обрядові дії». Діти співвідносять образ з порою року.

Музичний керівник наспівує знайому дітям пісню на що дошкільнята мають визначити до якого обрядового святу належить цей твір, піднімаючи відповідку картинку.

Можемо обрати лише одну пору року(яка якраз лобігає кінця) і таким чином повторити всі обрядові пісні, які ми вчили за цей період. Діти обирають зображення певного свята і співають пісню, яка відповідає даному обрядодійству. Наступна команда дошкільнят обирає інше свято і співає пісню до даного свята.

Використовуємо картки для всіх пір року. Для більшої несподіванки їх пожна перевернути і не бачити, яку картинку ти зараз обереш. Діти поділені на 4 команди, перевертають картинку, називають свято і пригадують пісню до даного обрядодійства.

 

Додаток Й

Дидактична гра «Символи свят»

Мета гри:

< >формувати у дітей уявлення про українські народні свята через знайомство з їхніми традиційними символами;

розвивати пізнавальний інтерес до народної культури, образне мислення та емоційно-ціннісне ставлення до обрядової спадщини;

сприяти емоційній стабілізації та відчуттю безпеки через впізнавані культурні образи.

Впізнай символ

Знайди свято

Розкажи історію символу

Живий символ

 

 

Додаток К

Фотозвіт щодо майстер-класів з писанкарства

та виготовлення різдвяного павука

У межах реалізації авторської методичної розробки мною було проведено майстер-класи для педагогів закладу дошкільної освіти, спрямовані на ознайомлення з традиційними формами української обрядової культури та можливостями їх педагогічного використання. Зокрема, організовано майстер-клас з виготовлення різдвяного павука та писанкарства як елементів зимово-весняного обрядового циклу.

Проведені заходи мали на меті не лише передачу практичних навичок, а й усвідомлення педагогами глибинного символічного змісту традицій, їх ресурсного потенціалу для психоемоційної підтримки дітей та формування відчуття зв’язку з культурною спадщиною. У процесі майстер-класів педагоги мали можливість пережити обрядові дії на власному досвіді, що сприяло кращому розумінню методики подальшого впровадження елементів народної культури в освітній процес.